Тренінгове заняття

 «Управління конфліктом»

Мета: формування в підлітка коректної та конструктивної моделі поведінки під час конфліктної ситуації; встановлення атмосфери довіри один до одного. 

Встановлюємо правила тренінгу:

·        Відсутність критики.

·        Говоримо лише за темою.

·        Конфіденційність.

·        Доброзичливість.

·        Безоціночна підтримка.

·        Правило «піднятої руки».

·        «Стоп» - якщо учасник не бажає більше обговорювати свій досвід, він говорить «стоп».

Вступне слово психолога:

« Конфлікти у шкільному житті – це розповсюджене явище. Сьогодні ми поговоримо про дану психологічно-соціальну проблему. Вирішимо, як коректно поводитися під час конфлікту. З’ясуємо, які способи розв’язання конфліктних ситуацій є деструктивними, а які конструктивними…

Увага: конфлікт!!! Що це?

Конфлікт – це процес різкого загострення суперечностей і боротьби двох або більше сторін у розв’язанні проблеми, що має вагоме значення для кожного з учасників.

Конфлікт спричиняє кілька чинників: наявність проблеми (суперечності), конфліктної ситуації, учасників конфлікту та інциденту.

Конфліктна ситуація псує настрій, пригнічує емоційний підйом…»

Вправа «Емоційний розігрів - малюнок квітки, з якою ми самі себе асоціюємо»

Учасники сідають в коло. Малюють квітку – «Я».

Обговорюємо, якщо ромашка, кактус, роза, пролісок, мімоза, бузок..., то ЧОМУ?

Вправа «Ім’ я з прикметником»

Один з учасників називає своє ім’я з епітетом перед ним, попереджаючи, що прикметник повинен починатися на ту ж саму літеру, що й ім’я. Наприклад: мудра Марина, дратівливий Діма, романтичний Роман, весела Валерія тощо.

Вправа  «Намалюй свій настрій»

Учасники малюють образні, абстрактні та конкретні малюнки свого настрою. Показують та обговорюють настрій.

Психолог просить їх об’єднатися в групи за настроєм (виявилося, що в учасників настрій: веселий, у нормі, сумний ).

Робота в групах.

Учні виконують таке завдання: малюють емблему групи веселого настрою, нормального та сумного (кожна група відповідно свою емблему), вигадують кредо настрою, пояснюють причини виникнення настроїв групи.
Під час обговорення з’ясовується, що у групи «сумного настрою» напередодні була конфліктна ситуація, яка ще не розв’язалась.

Розв’язання конфлікту – це процес знаходження такого розв’язання проблеми, що підійде всім учасникам конфлікту, і на цій основі – гармонізація їхніх взаємин.

Діагностична частина.

Тест «Стиль вирішення конфліктів»

(за мет. Томаса)

Мета: оцінити власне поводження в конфліктній ситуації; визначити типову поведінку учнів під час конфліктів.

Учні позначають варіант ствердження, яке у більшій мірі співпадає з його власною думкою.

Визначаємо пріоритетний стиль поведінки учня під час конфліктів.

Обговорюємо результати. Отже, КОНКУРЕНЦІЯ, СПІВПРАЦЯ, КОМПРОМІС, УНИКАННЯ, ПРИСТОСУВАННЯ.

Розглядаємо різні типи розв’язання конфліктів, розв’язуємо конфліктні ситуації з власного життєвого досвіду.

Робимо висновки, що ЖОРСТКИЙ тип вирішення суперечок є деструктивним, ДЕМОНСТРАТИВНИЙ, КОМПРОМІСНИЙ стилі – конструктивні, М’ЯКИЙ стиль – деструктивний, стиль УНИКАННЯ буде конструктивним лише тоді, коли виникає конфліктна ситуація з асоціальною людиною, уникнути конфлікту – буде самим коректним розв’язанням ситуації.

Учасники формують правила запобігання конфліктам.

Золоті правила запобігання конфліктам

·        Не говорити відразу з напруженою та збудженою людиною.

·        Перш ніж говорити про неприємне необхідно створити доброзичливу атмосферу.

·        Необхідно подивитися на проблему зі сторони (роль спостерігача), стати на місце опонента («подивитися його очима»).

·        Не приховувати доброго ставлення до людей, частіше висловлюйте схвалення своїм товаришам, якщо вони того варті, адже лестощі виглядають неприродньо.

·        Ігноруйте, коли Вас зачіпають у дрібній сварці, будьте вищі від дріб’язкових чвар.

Тепер учасники тренінгу стають експертами в розв’язанні конфліктних ситуацій. Їм пропонується розв’язати незвичайний конфлікт.

Вправа «Червона Шапочка та Великий Поганий Вовк»

Красная Шапочка

«Привет, я Красная Шапочка. Я живу с мамой на краю большого леса. Раньше мы жили на берегу озера, но нам пришлось уехать оттуда, потому что наш коттедж превратили в развалины. Но не об этом я хочу рассказать. Вчера мама попросила меня отнести корзинку с дрожками бабушке, которая живет на другом конце леса. В это время я смотрела по телевизору мое любимое шоу, поэтому сказала, что сделаю это позже. Предъявляете, что мне сказала мама? Когда она хочет, чтобы-то было сделано, то это надо сделать немедленно, неважно, что другие в это время чем-то заняты.

Итак, я взяла пирожки и оправилась в путь. По дороге налетела на этого типа, по имени Большой Плохой Волк. Собственно, налетела на него не я, а он выпрыгнул на меня. Ну и урод же он, я вам скажу! А думает, что клевый. Я и так уже была в плохом настроении, поэтому собиралась терпеть приставания этого парня. Я попросила его уйти с дороги и оставить меня в покое, сказав, что если он этого не сделает, то я так пну... Думаю, по мне было видно, что я это сделаю, потому что он ушел.

Придя к бабушке, я застала ее в кровати. Подумав, го она выглядит больной или что-то вроде того, я сказала: «О, бабушка, на твое волосатое лицо страшно смотреть! Твои глаза слезятся, весь нос у тебя мокрый. Ты ужасно выглядишь!» Она ответила, что ей станет лучше, когда она получит свой десерт. Тут я внезапно поняла, что под десертом она имеет в виду меня. Было то-то в том, как она это сказала. Я оказалась права, когда из кровати прямо на меня выпрыгнул Большой Плохой Волк. Он опередил меня, потому что шел короткой дорогой. Я не знаю, почему я не пошла этой дорогой? Это действительно быстрее. Вы просто идете мимо озера вверх на холм... впрочем, вам это неинтересно. Хотя у меня и не было времени на размышления, я все-таки была обеспокоена вопросом, что же случилось с бабушкой. В конце концов, хоть я и пропустила из-за нее свою любимую передачу, я все-таки очень ее люб­лю.

Вдруг появилась бабушка. Выглядела она очень за­бавно. Наверное, она давила виноград для рождествен­ского вина и упала в него, потому что была фиолетовая с головы до ног. Большой Плохой Волк, увидев ее, ве­роятно, подумал, что это фиолетовое чудище из Голубой Лагуны, потому что завыл и убежал. Я подбежала к бабушке и крепко ее обняла».

Оклеветанный волк:

«Лес - мой дом. Я живу в нем и забочусь о нем. Я стараюсь поддерживать здесь чистоту и порядок. В один солнечный день я расчищал помойку, остав­ленную туристами, и услышал шаги. Спрятавшись за дерево, я увидел маленькую девочку, которая шла по тропинке с корзиной в руке. Она мне показалась подо­зрительной, потому что была странно одета - вся в крас­ном, а голова закрыта так, как будто она не хотела быть узнанной. Естественно, я остановил ее для проверки и спросил, кто она, куда идет и все такое. Услышав, что она идет к бабушке и несет ей корзинку с едой, я не­много успокоился, хотя ее странный наряд не давал мне покоя. И я решил научить ее, как это опасно - ходить по лесу без предупреждения и в странной одежде. Я отпустил ее идти своей дорогой, а сам побежал впе­ред к бабушкиному дому. Когда я увидел добрую старую женщину, то все ей объяснил. Она согласилась, что внучке надо преподать хороший урок, поэтому спряталась под кроватью.

Когда девочка появилась, я лежал в кровати, одетый как бабушка. Девочка вошла, вся такая розовощекая, и сказала какую-то гадость о моих больших ушах. Снача­ла я обиделся, но обернул это так, что, мол, мои уши мне помогают лучше слышать. Я имел в виду, что люб­лю ее и внимательно отношусь к тому, что она говорит. Но она опять меня оскорбила, сказав что-то нелицеп­риятное о моих выпученных глазах. Теперь вы понима­ете, что я почувствовал к этой девочке, такой хорошень­кой снаружи и гадкой внутри. Но все же решил подста­вить вторую щеку и сказал, что мои глаза помогают мне лучше ее видеть.

Следующее оскорбление меня действительно доста­ло. У меня всегда были проблемы с моими большими зубами, и эта маленькая девочка сделала оскорбитель­ное заявление именно о них. Я знаю, что я должен был себя контролировать, но не вытерпел, выпрыгнул из кро­вати и сказал, что мои зубы помогут мне ее съесть.

Теперь поймите: ни один волк не может съесть ма­ленькую девочку - это все знают, но эта сумасшедшая начала бегать по дому и вопить, я гонялся за ней, чтобы ее успокоить. Внезапно дверь распахнулась и появился большой дровосек с топором. Взглянув на него, я сразу понял, что у меня неприятности. Сзади меня было от­крыто окно, и я в него выскочил. Я бы хотел сказать, что на этом все кончилось, но как бы не так! Бабушка тоже не приняла мою сторону, и очень скоро до всех дошли сведения, какой я гадкий. Все стали избегать меня. Я не знаю, как насчет той девочки в смешной красной одежде, но я с тех пор не был счастлив. Попросите учащихся занять позицию одного из участ­ников конфликта и с этой позиции проанализировать события».

Учасники обговорюють такі питання:

·        Хто винуватець конфлікту?

·        Хто ініціатор?

·        На якому етапі його можна уникнути?

Заняття закінчили на позитивній ноті.

Вправа «Комплімент»