У світі крилатих слів

Прадавні міфи і наша сучасність

Мета: продемонструвати значення знання давніх міфів для сучасної людини, розвивати творчу уяву учнів, розширювати їхній словниковий запас; виховувати шанобливе ставлення до надбань цивілізації.

Хід уроку:

1.     Слово вчителя

Міфи назавжди увійшли до скарбниці світової культури, без них збіднів би світ живопису, скульптури, літератури, сучасного мистецтва. Вони і сьогодні живуть у наших серцях.

Видатний український педагог Василь Сухомлинський писав:    «Стародавня міфологія відіграє  важливу роль в інтелектуальному та естетичному вихованні дітей. Вона не тільки відкриває гідну подиву сторінку культури людини, а й пробуджує уяву, розвиває розум, виховує інтерес до далекого минулого»

Міфи – це не тільки цікаві розповіді про легендарні події, а й джерело знань про життя еллінів. У міфах еллінів відбилися різні нездійсненні для тих часів мрії людства: політ людини, приборкання сил природи, освоєння далеких морів, земель, перемога добра.

Древні греки вірили, що повелителем усього світу є Зевс, який з богами живе на горі Олімп, повелитель моря – його брат Посейдон, а володарем царства померлих – третій їхній брат Аїд, земля ж перебуває у спільному володінні всіх богів.

2.     Актуалізація опорних знань

Ми зараз пригадаємо імена богів за допомогою карток

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Аїд Афіна Гефест Гермес Мойри Кронос Афродіта Феміда Гера Німфи Музи

Бог ковальства Богиня шлюбу Титан, що відібрав владу у свого батька Урана Бог підземного царства Покровительки мистецтва і науки, символ натхнення Бог торгівлі і покровитель купців Богиня справедливості і правосуддя Богиня мудрості Богиня кохання Богині людської долі Напівбогині, що втілювали різні сили та явища природи

Відповідь:

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Аїд Афіна Гефест Гермес Мойри Кронос Афродіта Феміда Гера Німфи Музи

Бог підземного царства Богиня мудрості Бог ковальства Бог торгівлі і покровитель купців Богині людської долі Титан, що відібрав владу у свого батька Урана Богиня кохання Богиня справедливості і правосуддя Богиня шлюбу Напівбогині, що втілювали різні сили та явища природи Покровительки мистецтва і науки, символ натхнення

3.     Робота над темою уроку

Нині ця цивілізація мертва, та боги і герої оспівані у міфах, залишилися у пам’яті людства назавжди. І сьогодні, у ХХI столітті, ми неодноразово звертаємось до крилатих висловів, які походять з Давньої Греції. Саме на це і ми сьогодні звернемо нашу увагу. Тема нашого уроку «У світі крилатих слів».

Вашим домашнім завданням було підготувати історії створення деяких фразеологізмів Еллади.

(Учні заздалегідь готували розповіді про створення того чи іншого крилатого вислову. Протягом розповіді демонструється презентація у вигляді слайдів)

1.     Яблуко незгоди

Богиня розбрату Ерида підкинула гостям на одному весіллі яблуко, на якому було написано: «Найпрекраснішій». Дружина верховного бога Зевса Гера, богиня мудрості Афіна і богиня краси Афродіта посварилися через це яблуко і попросили Паріса розсудити їх. «Я дам тобі владу і багатство, - пообіцяла Гера. – Скажи, що я найкраща!» - «Якщо ти визнаєш мене найпрекраснішою, я подарую тобі мудрість і успіх у війнах», сказала Афіна. «Найпрекрасніша жінка на землі стане твоєю дружиною, коли ти віддаси яблуко мені», шепнула Парісові Афродіта.

Паріс присудив яблуко богині краси, і відтоді вона завжди за нього заступалася. Афіна ж і Гера хотіли зжити його з світу. Афродіта допомогла Парісові викрасти Прекрасну Єлену, дружину царя Спарти Менелаяя. Це викрадення стало причиною Троянської війни.

З міфом про суд Паріса пов’язано вислів «яблуко незгоди», що означає суперечки, воронування.

2.     Прекрасна Єлена

Вроді Прекрасної Єлени заздрили навіть богині. Про її чарівність розповідали легенди по всій Греції, а до царя Тиндарея приїздили численні славетні герої, щоб засватати дівчину. Проте він остерігався сварок між шанувальниками красуні. За порадою Одіссея Тиндарей вирішив віддати Єлену заміж за того, кого вона сама обере, за умови, що інші претенденти пообіцяють шанувати її вибір. Єлена обрала за чоловіка Менелая, який після смерті Тиндарея став царем Спарти.

Згодом Паріс відібрав Єлену у Менелая, через що розпочалася Троянська війна. Ім’я Прекрасної Єлени стало загальною назвою ідеальної красуні.

3.     Троянський кінь

Розлючений зухвалим вчинком Паріса Менелай закликав усіх грецьких царів помститися троянцям. Вони підтримали ображеного володаря Спарти, спорудили великий флот і припливли під мури Трої. Довго тривала облога міста. Багато хоробрих воїнів втратили і греки, і троянці в нескінченних сутичках та поєдинках, але ніхто так і не міг здобути вирішальної допомоги. Здавалося, облозі не буде кінця.

Тоді Одіссей запропонував змайструвати великого дерев’яного коня, в якого могли сховатися найхоробріші воїни Греції. Сінон, грецький воїн, розповів, що коня греки збудували як дарунок богині Афіні. Вони вирішили, що троянці знищать коня і прогнівають богиню, яка потім допоможе грекам перемогти Трою. «Та коли б троянці забрали  коня в місто, милість Афіни була б на їхньому боці», - додав Сінон.

Цієї миті пролунав голос Лаокоона, мудрого жерця, якого поважала вся Троя: «Не вірте коневі, троянці! Його підіслали вороги, щоб нас усіх погубити. Спаліть коня!» І Лаокоон метнув свій спис у дерев’яну потвору. Та раптом море викинуло на берег двох величезних змій. Вони задушили Лаокоона та його дітей і сховались у храмі Афіни.

«Боги покарали Лаокоона! – вигукнув Сінон серед загального мовчання. – Він хотів знищити священного коня Афіни!» І троянці повірили полоненому. Вони поставили важкого коня  на колеса і привезли в місто, поставили на площі перед храмом Афіни.

Вночі Троя спала мирним сном. Біля напівзруйнованих воріт пильнувало декілька воїнів. Вони не бачили, як опівночі в морі спалахнув сигнальний вогонь: це повертався грецький флот. Вони не чули, як грецькі воїни мовчки зійшли на берег і тихо рушили до стін Трої. Тим часом Сінон пробрався до коня і тричі стукнув кулаком у його дерев’яне черево. «Виходьте! – сказав він. – Наші вже близько!» І тоді з коня стали вискакувати грецькі воїни. На чолі загону стояв Одіссей. Греки швидко заволоділи містом, спалили і зруйнували його. Так закінчилася Троянська війна. Менелай забрав чарівну дружину і повернувся у Спарту.

Вислів «Троянський кінь» означає підступний намір.

4.     Ахіллесова п’ята

Міфи розповідають про славетних героїв. За міфами найсильнішим та найхоробрішим серед героїв Давньої Греції був Ахілл. Він брав участь у Троянській війні. Йому судилася безсмертна слава. Адже тільки участь цього героя допомогла грекам здобути місто Трою. Сам же Ахілл загинув у цьому поході. Про нього нам розкаже …

Мати Ахіллеса морська богиня Фетіда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб він став невразливий для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала сина за п’яту, якої не омили води Стіксу. Коли Ахіллес виріс, боги запропонували йому вибір: прожили довге життя, але безцільне, бездіяльне або коротке, але повне славетних подвигів. Ахіллес вибрав останнє.

Герой хоробро бився під стінами обложеної греками Трої. Загинув Ахіллес, коли прийшов у храм Аполлона із своєю нареченою. Аполлон спрямував стрілу Паріса – давнього Ахіллесового ворога – в єдине його вразливе місце – п’яту. Так загинув Ахіллес. А вислів «Ахіллесова п’ята» означає «Слабке, вразливе місце»

Часто ми в сучасній мові використовуємо слово «Одіссея»,яке походить також з міфології. А що ж воно означає?

5.     Одіссея

Одіссей – один із найпопулярніших героїв античності. Він вирізняється не тільки хоробрістю, а й мудрістю. Побудувати троянського коня придумав саме Одіссей. Греки вирушають додому. Але боги розгнівані на них за те, що вони пограбували і спалили Трою, тому насилають на воїнів бурю за бурею. Шлях героїв на батьківщину, сповнений важких випробувань, триває 10 років. Таким чином 20 років Одіссей перебував у подорожах. Весь цей час його дружина чекала на нього, не маючи жодної звістки. Після багатьох поневірянь і пригод Одіссей повертається, нарешті, на острів Ітаку до своєї вірної дружини Пенелопи і сина.

Сама назва Одіссеї стала крилатою. Так називають тривалі мандри, сповнені дивними пригодами.

Є давньогрецькі історії, герої яких зазнали певних страждань. Яка ж причина їхніх мук? Про це нам розкажуть історії про Сізіфа і Тантала.

6.     Сізіфова праця

Сізіф був царем міста Корінфа. Спритний і сильний володар зумів зібрати великі багатства. Сізіф зміг ошукати самого Танатоса, бога смерті, закувавши його в кайдани. На землі перестали вмирати люди, і ніхто вже не приносив жертви богам підземного царства. Так минуло кілька років. Нарешті розсердився Зевс і наказав богу війни Аресу визволити Танатоса. Арес виконав наказ, і Танатос забрав Сізіфа в Аїд. Але хитрий Сізіф наказав дружині, щоб вона не влаштовувала після його смерті похоронних церемоній і не приносила жертв Аїду. Чекав-чекав Аїд належних йому жертв, та так і не дочекався. Тоді Сізіф відпросився в нього на землю. Він обіцяв, що накаже дружині принести жертви і негайно повернеться. Аїд повірив Сізіфові, а той і не думав повертатися. Воскреслий Сізіф влаштував влучний бенкет і став висміювати богів. Тоді Аїд зрозумів усе і знов послав Танатоса до зухвальця. Так Сізіф удруге потрапив у підземне царство.

Боги прирекли Сізіфа за всі його злочини на страшну кару. Він повинен вічно котити на круту гору важкий камінь. Як тільки камінь торкається вершини гори, він виривається з Сізіфових рук і летить у прірву. Тоді Сізіф, заточуючись від утоми, сходить за ним, і все починається спочатку. Вислів «Сізіфова праця» означає безплідна, важка, нескінченна робота.

7.     Танталові муки

Тантал, син Зевса, правитель міста Сипіла, був улюбленцем богів. Вони часто бенкетували у нього і навіть запрошували на свої наради і святкування. Оскільки на Олімп ще не ступала нога смертного, Тантал загордився і став уважати себе рівним самому Зевсу. Правитель зухвало поводився з богами та виказував друзям їхні таємниці.

Якось Тантал вирішив дізнатися, чи справді боги знають усе на світі. Запросивши їх до себе на обід, Тантал убив свого сина і приготував із нього страву. Боги мовчки повкидали шматки м’яса  у великий глек та оживили хлопця. А Тантала суворо покарали: у царстві Аїда правитель стоїть у кришталево чистій воді, що сягає йому підборіддя. Та як тільки він нахиляв голову, щоб ковтнути води, вона зникала. З берега до Тантала простягали обважнілі віти яблуні, груші, грона винограду звисали над ним. Та тільки торкнеться він хоч найменшої ягідки, як налітає вітер, розгойдує віти – і Тантал уже не може до них дотягтися. А над головою Тантала ледве тримається велика скеля, яка от-от розчавить його. Так страждає Тантал у підземному царстві. Вислів «Танталові муки»,  означає страждання, які терпить людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти – став крилатим.

Є у греків міфи, в яких описуються високі людські почуття: любов, вірність, відданість. Одним із таких є міф про легендарного співця Орфея.

8.     Орфей

Орфей – легендарний давньогрецький співець. Коли він співав, перебираючи золоті струни своєї кіфари, його слухала вся природа. Дикі звірі виходили з лісових нетрів і печер, щоб послухати Орфея. Звідусіль до нього зліталися птахи: вони хотіли навчитися краще співати. Навіть дерева сходили зі своїх місць і оточували Орфея уважною юрбою.

Велике нещастя спіткало Орфея. Вмерла його дружина Еврідіка. Орфей пішов за нею в царство мертвих. Старий Харон не хотів везти його до Аїда – володаря підземного світу: адже він міг перевозити через річку Стікс тільки мертвих. Та Орфей заграв на кіфарі – і Харон, зачарований його мистецтвом, переправив співця за Стікс. Розчулений натхненною музикою, Аїд погодився відпустити Еврідіку на землю, і вона пішла за щасливим Орфеєм з царства мертвих. Недарма, коли заходить мова про найславетніших поетів і музикантів, часто згадують Орфея.

Але Орфею не можна було озиратися назад. На жаль, Орфей був дуже нетерплячий і наприкінці шляху все-таки обернувся, щоб переконатися, що кохана слідує за ним. Тієї ж миті Еврідіка зникає назавжди.

Зовсім інша історія трапилась з Нарцисом.

9.     Нарцис

Гордий юнак нікого не любив, крім самого себе. Якось одна німфа, з якою він навіть не хотів розмовляти, заплакала: «О богине Афродіто! Зроби так, щоб Нарцис покохав кого-небудь, але не діждався відповіді на своє почуття!»

І Афродіта почула цей плач. Якось, переслідуючи звіра на полюванні, Нарцис підбіг до струмка, щоб напитися. Та що це? Він побачив на спокійній поверхні води своє відображення й закохався в нього. Так покарала його Афродіта. Марно простягав до струмка руки Нарціс: як тільки торкалися вони поверхні, зображення зникало. Сів Нарціс над струмком, щоб зручніше було йому дивитися на себе. Він не їв, не пив, а тільки дивився на дзеркальну поверхню води. Так і помер Нарціс над струмком. А на тому місці, де він розлучився з життям, виросла біла квітка смерті, яку назвали нарцисом.

Ім’я Нарциса вживають, коли мова заходить про самозакоханих людей, егоїстів, які зневажають усіх, крім самих себе.

В історії про Нарциса чільне місце займає богиня Афродіта. Як же народилася богиня краси і кохання?

10.                       Афродіта

Біля острова Кіфера з білосніжної піни морських хвиль народилася Афродіта, донька Урана. Лагідний вітерець переніс її на острів Кіпр, де молоді Ори прибрали богиню у золоті шати. Де ступала нога богині кохання, з’являлись пишні духмяні квіти.

     Стародавні греки вірили, що чарівна богиня Афродіта завжди допомагає закоханим, вона винагороджує тих, хто її шанує.

     Афродіта – найвродливіша з усіх богинь, і не дивно, що прекрасних жінок порівнюють з нею.

Афродіта щедро винагороджує тих, хто її шанує. Цікаву історію розповідали в давнину про славнозвісного скульптора Пігмаліона.

11.                       Пігмаліон і Галатея

Пігмаліон зробив із слонової кістки статую дуже вродливої дівчини. Годинами милувався нею скульптор: вона здавалася зовсім живою, от тільки що не говорила. Пігмаліон дарував статуї коштовні прикраси, одягав її в пишні шати і мріяв тільки про те, щоб Галатея (так він назвав статую) заговорила.

Коли настало свято на честь Афродіти, Пігмаліон приніс їй у жертву білу телицю з визолоченими рогами і став благати богиню: «Дай мені дружину – таку, як Галатея!» Пігмаліон боявся просити Афродіту, щоб вона оживила статую: він не вірив, що богиня явить йому таку ласку. Та коли скульптор повернувся додому, на порозі його зустріла прекрасна Галатея – жива!

Пігмаліоном називають людину, закохану в своє творіння.

12.                       Вразити стрілою Амура

Стріли бога світла влучали без похибки, Якось Аполлон побачив крилатого хлопчика Амура. Він клав стрілу на тятиву свого золотого лука. Аполлон засміявся: «Невже ти хочеш стати таким, як я? Покинь ці забави, дитино!»

Амур, бог кохання, образився і відповів:»Хоч ти й можеш влучити в кожного своєю смертоносною стрілою, та моя стріла поцілить у тебе!»

По цій мові Амур пустив стрілу, що викликає кохання, в серце Аполлона, а стрілу, що вбиває кохання, - в серце німфи Дафни. З тієї миті покохав Аполлон Дафну, вона ж , побачивши його, кинулася тікати. Аполлон побіг за нею, благав зупинитися, та німфа бігла все швидше. І коли Дафна відчула, що ось-ось дожене її ненависний бог, вона перетворилася на лаврове дерево. Волосся її стало листям, руки – вітами, а ноги вросли в землю.

Став зажурений Аполлон перед деревом і поклявся, що віднині він прикрашатиме голову лише лавровим вінком. Відтоді лавровий вінок став знаком найвищої нагороди на змаганнях, присвячених богу Аполлону.

Міф про Амура і Аполлона дав життя ще одному вислову «стріла Амура». «Вразити стрілою Амура» означає: викликати любов.

Аполлон – це син Зевса, бог сонячного сяйва і музики. Грецькі скульптори зображували Аполлона у вигляді прекрасного юнака з луком або лірою в руках.  А в сучасній мові з Аполлоном іноді порівнюють дуже вродливих людей.

Звідки на землю прийшло зло та лихо? Про це нам розкаже наступна історія.

13.                       Скринька Пандори

Розгніваний учинком титана, Зевс суворо покарав його, а людям на землю послав нещастя. Бог - коваль Гефест змішав воду та глину і виліпив вродливу дівчину, а кожен із богів ій щось подарував: Афіна – вишуканий одяг, Афродіта – жіночу чарівність, Гермес – хитрість. Дівчину назвали Пандора, тобто наділена дарами. Боги відправили її на землю, де з дівчиною одружився брат Прометея Епімітей.

У будинку молодят стояла скриня, яку заборонялося відчиняти. Але цікава Пандора не втрималася і зазирнула до неї. Вмить по землі розлетілося лихо, тільки надія залишилася на дні скрині. До того люди жили, не знаючи ні хвороб, ні нещасть. А після вчинку Пандори світ заполонили страждання.

«Скринька Пандори» означає осередок лиха, щось дуже небезпечне.

14.                       Лабіринт

-         Що означає слово «лабіринт»?

-         Це 1)будівля з заплутаними ходами, з якого важко знайти вихід; 2)АБО щось важке, заплутане.

-         Так, але є ще і переносне значення цього слова, пов’язана з міфологічною історією.

Щоб сховати свого потворного сина Мінотавра, критський цар Мінос попрохав Дедала збудувати на острові великий лабіринт із заплутаними ходами. Незвичайний малюк народився з тілом людини та головою бика. А коли виріс, то перетворився на чудовисько, яке вимагало людських жертв.

Герой Тесей переміг жахливого Мінотавра. Назва цього палацу стала крилатою: лабіринтом називають складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.

А вийти з лабіринту Тесею допоміг клубок ниток, подарований Аріадною, донькою царя Міноса. Фразеологізм «нитка Аріадни» позначає те, що допомагає знайти вихід зі скрутного становища.

15.                       Авгієві стайні

Геракл за наказом царя Еврісфея здійснив 12 подвигів. П’ятий його подвиг полягає в тому, щоб очистити стайні царя Авгія від величезних куп гною за один день. Геракл погодився, і Авгій пообіцяв віддати йому за роботу десяту частину своїх стад: цар не вірив, що за один день можна зробити так багато.

А Геракл розламав стіни, які оточували двір, і спрямував у нього течію двох річок. Хвилі цих рік ринули з протилежних боків у двір і вмить очистили його від багаторічного бруду. Але скупий Авгій нічого не дав героєві: він знав, що слуга царя Еврісфея не посміє його й пальцем торкнути.

Вислів «Авгієві стайні» означає безладдя, справи, в яких ніхто не може розібратися.

Відомо, що після перемоги над Авгієм, Геракл приніс жертву олімпійським богам і встановив Олімпійські ігри. Вони проводилися кожні чотири роки на священній рівнині, обсадженій самим Гераклом на честь богині Афіни Паллади оливами. На цих іграх проводились змагання з бігу, боротьби, кулачного бою, метання диска і списа, а також перегони колісниць. Переможці в іграх діставали в нагороду оливковий вінок і мали велику шану.  Також на ці ігри запрошували богиню справедливості  Феміду, аби вона справедливо судила гравців.

16.                       Сфінкс

Сфінкс – це крилате чудовисько – напівжінка-напівлев.

Сфінкс жив на скелі поблизу міста Фіви і всім подорожнім пропонував одну й ту ж загадку: «Вранці на чотирьох ногах, опівдні – на двох, а увечері – на трьох. Що це таке?» Ніхто не міг розгадати загадку, і Сфінкс усіх убивав. Тільки один мандрівник Едіп дав правильну відповідь: «Дитина, доросла людина, дідусь. Адже мала дитина, рачкуючи, спирається і на ноги, і на руки, підрісши ходить на двох ногах, а в старості  спирається на палицю».  Почувши відповідь Едіпа, Сфінкс у розпачі кинувся зі скелі і загинув.

А слово «сфінкс» набуло переносного значення. Так називають загадкових людей або незрозумілі явища.

17.                       Осідлати Пегаса

Пегас – це крилатий кінь, який колись приносив Зевсові на Олімп грім і блискавку, а потім став конем поетів. Ось що розповідає про це грецький міф.

Якось музи співали так прекрасно, що вся природа – ліси, трави, води – слухали їх у мовчанні й нерухомості, а гора Гелікон у захопленні стала швидко рости й доросла до самого неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасові повернути гору на землю. Кінь вдарив по горі копитом, втоптавши її в землю, а на місці удару забило джерело Іппокрена Вода Іппокрени дає поетичне натхнення. А Пегас вважається символом поезії. «Осідлати Пегаса» означає: стати поетом, писати вірші.

4.     Творча робота в групах

Зараз я вам пропоную об’єднатися у певні групи і спробувати використати певний вислів, склавши міні-твір, наближений до сучасного життя. (7-10 хв)

1)     Яблуко розбрату

2)     Ахіллесова п’ята

3)     Лабіринт

5.     Заключне слово вчителя.

Ось і підходить до завершення наш урок, але історії, пов’язані з міфами, крилаті вислови, ми розглянули лише маленьку часточку. «У кожному міфі є зернятко істини, котре знову може стати нашим хлібом насущним». Тому нехай знання, набуті на уроках зарубіжної літератури, стануть ще однією сходинкою до духовності.

6.     Домашнє завдання

Скласти міні-твір, використовуючи будь-який вислів.

Успіхів вам!